Дата: Воскресенье, 30.10.2011, 21:26 | Сообщение # 1
Неизвестный персонаж
Группа: Пользователи
Сообщений: 62
Статус: Не в сети
Невеличке оповідання на соціальну тематику. Таких ситуацій у сучасному суспільстві сотні. Ми закриваємо на них очі, оминаємо стороною, кажучи собі, що це не наша проблема. Але страждають зовсім невинні люди, які лише хочуть частинку тепла.
Ми вчимося на власних помилках, роблячи для себе певні висновки, але за деякі нам потрібно відповідати, що може кардинально змінити наше життя. Усе частіше молодь шукає відповідь на питання, яке постає у складний момент. Залишити чи ні? Йому було 19, Наталі – 17. Він навчався на другому курсі, а вона – на першому. Вони були знайомі досить давно, друзі часто жартували, що скоро прийдуть до них на весілля погуляти. Він би не проти одружитися, проте хотів ще трохи почекати, щоб знайти перспективну роботу, яка б дозволяла утримувати сім’ю. Наталя любила нічні клуби, вечірки, дискотеки. Її не вабило сімейне життя, турботи, діти, чоловік. Вона хотіла свободи і казала, що вийде заміж, коли нагуляється, або уже не буде іншого виходу, ніж поставити штамп у паспорті. Кожен зі своєї позицією вони жити до того дня, коли перед ними постав вибір. Наталя взнала, що вагітна. Її не тішила перспектива стати матір’ю, дітей вона не дуже любила, але він щиро зрадів цій звістці. Діти були для нього найбільшим скарбом, і нехай у нього буде первісток у такому ранньому віці, він знайде спосіб утримувати сім’ю. Через місяць вони одружилися. Наталі не подобалося її життя. Їй не вистачало вечірок, зустрічей із друзями, прогулянок нічним містом. Тепер вона дружина і майбутня матір. Їй потрібно сидіти вдома і займатися сімейним вогнищем. Вона покинула навчання, а він знайшов роботу і рідко з’являвся вдома. Між ними часто виникали сварки, але він завжди йшов на компроміс вагітній дружині, обіцяючи їй після народження дитини дати можливість відпочити у колі друзів. Навесні у них народився син. Спочатку Наталя була дбайливою матір’ю, але скоро підгузки, дитячий плач, недоспані ночі стали її дратувати. Він списував це на те, що дружина вдома постійно сама і дозволяв їй інколи прогулятися зі знайомими, а він тим часом сидів із сином. Наталя ніколи не гуляла з дитиною, боялася, що хтось побачить і засміє, що вона уже матір і більше не з’явиться на дискотеці, тому в період вагітності жила з його батьками за містом. Але прогулянки жінку постійно затягувалися. Вона приходила пізніше і пізніше додому. Її уже не цікавив ні син, ні чоловік. До нього доходили чутки, що її часто бачити в нічних клубах. Наталя почала знову вести звичний їй образ життя. Одного дня він попробував з нею поговорити, але дружина влаштувала скандал, звинуватила його у тому, що він зламав її життя. Він розумів, що це було і його помилкою теж, тому не вимагав від дружини сімейних зобов’язань, а через півроку подав на розлучення. Дитину йому так і не вдалося відсудити, а малюк залишився з матір’ю. Він бачив сина рідко, Наталя не дозволяла їм зустрічатися, аргументуючи відмову тим, що «не хоче, щоб її син знав батька-тирана, який обмежував свободу своїй дружині». Проте, останнім часом з дитиною залишалися Наталчині батьки, які поважали і любили колишнього зятя, і не раз залишали з ним синочка. Через три місяці захворіла Наталчина мама і за малюком не було кому доглядати. Він сам прийшов до колишньої дружини і запропонував, щоб малий пожив з ним деякий час. Наталя зразу віддали сина його батьку, навіть зраділа, що тепер у неї на шиї ніхто не висить, навіть не згадавши тих аргументів, якими забороняла їх відвідини. Жінка соромилася того факту, що має дитину і старалася приховувати цей факт. Вона ніколи нікого не кликала додому гостей, а своїм кавалерам не розказувала про своє минуле. Малому виповнився рік. Її матір знаходилася на стаціонарному лікуванні, батько раптово помер два місяці назад, тому Наталка дістала свободу дій і дитина їй була ні до чого. Він запропонував, щоб хлопчик залишився у нього. Але вона, вдаючи турботливу матір, відповіла, що коли покращить своє фінансове становище і розрахується з боргами, забере малого. Йому було важко вчитися і працювати. Але це був його син, його рідна кров і він не міг його залишити. З хлопчиком вдень залишалася бабуся, а ввечері увесь свій вільний час він приділяв малюку. Окрім цієї любові він прагнув знайти для сина матір, яка подарує йому материнське тепло. Незабаром він познайомився з симпатичною студенткою його ж вишу. Вона була молодша за нього на два роки, як ї його колишня дружина, але являлася повною протилежність Наталки. Вона теж любила дітей, не відвідувала нічних клубів, забігайлівок, а у вільний час підробляла нянькою. Тепер йому було ще важче, адже коханій потрібно було виділяти увагу. Він боявся, що коли вона взнає про його минуле, то осудить і залишить. Адже мало хто захоче прийняти чужу дитину. Наталка рідко згадувала сина, інколи провідувала і завжди казала, що тільки-но мамі стане краще, вона його забере. Але цей момент так і не наставав. Одного дня він запланував зустрітися коханій, але за годину подзвонила мама і сказала, що не може сьогодні посидіти з малим. Йому потрібно було б скасувати побачення, але він використав цю ситуацію як шанс нарешті познайомити двох найдорожчих його серцю людей. Він подзвонив їй: - Ми сьогодні не зможемо зустрітися в кафе. Приходь до мене додому і я тебе з деким познайомлю. Вона обіцяла прийти ввечері, але серцем відчувала, що це ця зустріч змінить її життя. О 7 вечора вона переступила поріг його квартири і до неї підбіг півторарічний хлопчик, простягав до неї ручки і кричав «мама». Зовнішньо вона дійсно нагадувала Наталку: такі ж світлі локони і карі очі, чуть задертий носик і пухлі губи. Вона не злякалася такого сюрпризу, уважно вислухала коханого, усе зрозуміла, не осудила. Вона тримала малого на руках і пригортала його до свого серця. А коли верталася додому, то сказала, що у її житті з’явився ще один чоловік, якого любитиме і про якого піклуватиметься. Через рік вони відгуляли весілля. Наталка так і не забрала сина, написала відмову від дитини і у малого з’явилася нова мама – любляча, яка піклувалася про нього як про рідну кровиночку. Чужих дітей не буває. І просто так вони на світ не з'являються. Якщо ж все таки у тебе появляється маля, потрібно зрозуміти, що твоє життя змінюється і прийми цей дар.
p.s. У цього оповідання є певна особливість. Хтось її помітив? Якщо виникли проблеми з перекладом, звертайтесь. Я свяжу тебе жизнь из теплых махеровых ниток. Я свяжу тебе жизнь. И потом от души подарю. Где я нитки беру? Никому никогда не признаюсь! Чтоб связать тебе жизнь, я тайком распускаю свою...
Дата: Воскресенье, 30.10.2011, 21:47 | Сообщение # 2
Почетный академик
Группа: Проверенные
Сообщений: 534
Статус: Не в сети
А нельзя ли писать на русском? Я не владею украинским, а прочесть охота. Все же это русскоязычный сайт, и публика, в основном, такая же. Даже если мартовские кошки Будут слушать,сидя на окошке Все равно,как можешь-так и пой
Дата: Воскресенье, 30.10.2011, 22:13 | Сообщение # 3
Неизвестный персонаж
Группа: Пользователи
Сообщений: 62
Статус: Не в сети
Quote (KalT)
А нельзя ли писать на русском?
можно на днях сделаю перевод. мне разрешили писать на украинском, вот я и написала))
Quote (KalT)
Я не владею украинским, а прочесть охота.
не хотите изучит украинский? у меня где-то был в електронном варианте учебник для изучения украинского языка Я свяжу тебе жизнь из теплых махеровых ниток. Я свяжу тебе жизнь. И потом от души подарю. Где я нитки беру? Никому никогда не признаюсь! Чтоб связать тебе жизнь, я тайком распускаю свою...
Дата: Воскресенье, 30.10.2011, 23:16 | Сообщение # 4
Почетный академик
Группа: Проверенные
Сообщений: 518
Статус: Не в сети
Quote (Тасміт)
Але прогулянки жінку постійно затягувалися.
жінкИ.
Quote (Тасміт)
Вона приходила пізніше і пізніше додому.
краще так "приходила ВСЕ пізніше і пізніше"
Quote (Тасміт)
Одного дня він попробував з нею поговорити,
тут краще "спробував"
Quote (Тасміт)
До нього доходили чутки, що її часто бачити в нічних клубах.
"можна бачити" або "бачили"
Quote (Тасміт)
Вона ніколи нікого не кликала додому гостей, а своїм кавалерам не розказувала про своє минуле.
"нікого" зайве за змістом
Quote (Тасміт)
Тепер йому було ще важче, адже коханій потрібно було виділяти увагу.
гадаю, краще "приділяти"
Quote (Тасміт)
Одного дня він запланував зустрітисякоханій,
для звучання тут краще поміняти місцями
Quote (Тасміт)
але серцем відчувала, що це ця зустріч змінить її життя.
зайве
Quote (Тасміт)
і до неї підбіг півторарічний хлопчик, простягав до неї ручки і кричав «мама».
"глаголы" (ганьба мені, забув частину мову) стоять у різних часових формах, якщо у першому дія закінчена "підбіг", то в інших дія триває. краще зрівняти "підбіг, простягнув, закричав"
Quote (Тасміт)
такі ж світлі локони і карі очі, чуть задертий носик і пухлі губи.
трохи
Quote (Тасміт)
Якщо ж все таки у тебе появляється маля, потрібно зрозуміти, що твоє життя змінюється і прийми цей дар.
з'являється
Висловив свою думку. Можете погодитись, можете ні...
Quote (Тасміт)
p.s. У цього оповідання є певна особливість. Хтось її помітив?
так, фішка в тому, що ім'я в розповіді тільки одне - Наталя. Це трохи збиває, тому що багато "местоимений" (от знову забув)
Історія, мов з життя. Щось схоже було з моїм троюрідним братом. Загалом мені сподобалось бо ситуція повторюсь досить життєва.
Спасибі за історію на рідній мові
Хотите знать как бежит время? Проследите за секундной стрелкой часов.
Дата: Воскресенье, 30.10.2011, 23:54 | Сообщение # 5
Неизвестный персонаж
Группа: Пользователи
Сообщений: 62
Статус: Не в сети
Quote (Messenger)
так, фішка в тому, що ім'я в розповіді тільки одне - Наталя.
ви читали Януша Вишневського? У його романі "Самотність в мережі" ніде не згадується ім"я головної героїні. Так і у моїх оповіданнях, головні герої - безіменні. Тому що на їх місці може бути кожен.
Quote (Messenger)
"глаголы"
дієслово
Quote (Messenger)
"местоимений
займенник
*щоб я робила без гугл-перекладача?*
Quote (Messenger)
Спасибі за історію на рідній мові
прошу)) знаю, що помилок безліч, писала я це років три тому, тепер перечитую і жахаюсь, як погано будувала речення. Перед тим, як виставити тут, трохи відредагувала, але усіх помилок не змогла виправити (ви б бачили перший варіант, філологи п"ють валер"янку)
дякую за коментар і зауваження Я свяжу тебе жизнь из теплых махеровых ниток. Я свяжу тебе жизнь. И потом от души подарю. Где я нитки беру? Никому никогда не признаюсь! Чтоб связать тебе жизнь, я тайком распускаю свою...
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 14:42 | Сообщение # 7
Неизвестный персонаж
Группа: Пользователи
Сообщений: 62
Статус: Не в сети
Quote (Messenger)
"Самотність в мережі" - це його славнозвісний роман про соціальні мережі?
якщо ICQ можна назвати соціальною мережею, то так
Quote (Messenger)
назву чув, але не читав
почитайте, чи хоча б попробуйте. Книга на любителя, і не кожен її сприйме. Але досить цікава
Quote (Messenger)
спасибі)
посмію і я вас виправити)) в українській мові немає слова "спасибі". от так. дійсно, в орфографічному словнику не зустрічається це слово. Я свяжу тебе жизнь из теплых махеровых ниток. Я свяжу тебе жизнь. И потом от души подарю. Где я нитки беру? Никому никогда не признаюсь! Чтоб связать тебе жизнь, я тайком распускаю свою...
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:10 | Сообщение # 10
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
а почему до сих пор на белорусском никто не написал? Я бы хотел прочесть ужасы или фентези на этом языке))
Добавлено (31.10.2011, 16:02) --------------------------------------------- Ща попробую часть топового текста закинуть в гугл онлайн перводчик с выбором белорусского языка.. Посмотри, чо получится)):
Невялікі аповяд на сацыяльную тэматыку. Такіх сітуацый у сучасным грамадстве сотні. Мы зачыняем на іх вочы, абыходзім бокам, кажучы сабе, што гэта не наша праблема. Але пакутуюць зусім нявінныя людзі, якія толькі хочуць часцінку цяпла.
Мы вучымся на ўласных памылках, робячы для сябе пэўныя высновы, але за некаторыя нам трэба адказваць, што можа кардынальна змяніць наша жыццё. Усё часцей моладзь шукае адказ на пытанне, які ўзнікае ў складаны момант. Пакінуць ці не? .......
Жесть!
Добавлено (31.10.2011, 16:10) --------------------------------------------- Это китайский вариант:
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:19 | Сообщение # 11
Первое место в конкурсе: "Месть вопреки всему"
Группа: Проверенные
Сообщений: 1071
Статус: Не в сети
Quote (mangenoya)
Мы вучымся на ўласных памылках, робячы для сябе пэўныя высновы, але за некаторыя нам трэба адказваць, што можа кардынальна змяніць наша жыццё. Усё часцей моладзь шукае адказ на пытанне, які ўзнікае ў складаны момант. Пакінуць ці не?
Великолепно! А если прочитать все это с бесподобным акцентом Батьки!... Извиняюсь заранее, если кого обидел!
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:32 | Сообщение # 13
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
Ботан-Шимпо, ща будет. Сначала на казахском выложу (на киргизском как ни искал, найти не смог... ):
Әлеуметтiк тақырыпқа ептеген әңгiме. Мұндай ахуалдардың қазiргi қоғамдарындағы жүздiктерi. Бiз көздiң оларына жабамыз, өз айта тарапты жәмпейлеймiз, бiздiң мәселеме мынау не. Бiрақ тек қана кiшкентай бөлiктердi ынта бiлдiредi жылу болатын мүлде кiнәсiз адамдар бейнет тартады.
Бiз меншiктi қателерге нақтылы қорытындылар өзi үшiндi iстей оқимыз, бiрақ кейбiр бiздерде бiздiң өмiр түбегейлi өзгерте алғанын жауап беруi керек. Жастар барлық жиiрек күрделi моментке пайда болатын сұраққа жауап iздейдi. Қалдырсын әлде жоқ па? Der Mensch dem Hund der Freund Es wissen alle rundherum
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:37 | Сообщение # 14
товарищ шаман
Группа: Aдминистратор
Сообщений: 4632
Статус: Не в сети
Quote (mangenoya)
Қалдырсын әлде жоқ па
Вспоминаю надписи на этикетках Кофе Там всегда пишут состав и прочее на основных языках "економической зоны" Русском, украинском, казахском, иногда польском...
Добавлено (31.10.2011, 16:37) --------------------------------------------- А еще вспоминаю грузинский с его "вермишелькой"...
Кухонный философфф, туманный фантаст, Чайный алкаш)) === "Ня" или "не Ня" -- вот в чём Вопрос (с) ===
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:39 | Сообщение # 15
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
סיפור קטן על נושאים חברתיים. מצבים כאלה של מאות בחברה המודרנית. אנחנו מעלימים עין להם, להסתובב לצד, אומר לעצמך שזה לא הבעיה שלנו. אבל סובלים אנשים חפים מפשע לגמרי, אשר רק רוצה חתיכה של חום.
אנחנו לומדים מהטעויות שלהם, מה שהופך את מסקנות מסוימות, אבל עבור כמה אנחנו צריכים לענות על זה יכול לשנות באופן דרמטי את חיינו. יותר ויותר צעירים מחפשים את התשובה לשאלה שעולה בכל רגע קשה. השאר או לא?
Ботан-Шимпо, вот иврит.
странная вещь: с верхней строкой почему-то не могу ничего сделать.. ее можно только стереть, но передвинуть пробелом или энтером - невозможно! хм.."
Der Mensch dem Hund der Freund Es wissen alle rundherum
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:44 | Сообщение # 17
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
vlad, Самый трансовый - это все же китайский. Я однажды в гостях полчаса смотрел китайский канал (там как раз у них сессия партии шла)... Пока меня не начали тормошить, не мог оторваться от созерцания! Мозг просто улетает, когда слушаешь дольше 5-и минут.. Der Mensch dem Hund der Freund Es wissen alle rundherum
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:47 | Сообщение # 19
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
Ботан-Шимпо, просто магия! Я только что скопировал еще раз текст на иврите и вставил в окно сообщения... - верхняя строка не реагирует на пробелы и энтер...
Как это понимать? хм... Der Mensch dem Hund der Freund Es wissen alle rundherum
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:48 | Сообщение # 20
Неизвестный персонаж
Группа: Пользователи
Сообщений: 67
Статус: Не в сети
Не могу прочитать, мне даже мой браузер предложил перевести на русский, написал, что язык этой страницы - украинский. Сейчас переведу)
Небольшой рассказ на социальную тематику. Таких ситуаций в современном обществе сотни. Мы закрываем на них глаза, обходим стороной, говоря себе, что это не наша проблема. Но страдают совершенно невинные люди, которые только хотят частичку тепла. Мы учимся на собственных ошибках, делая для себя определенные выводы, но за некоторые нам нужно отвечать, что может кардинально изменить нашу жизнь. Все чаще молодежь ищет ответ на вопрос, который возникает в сложный момент. Оставить или нет? Ему было 19, Наталье - 17. Он учился на втором курсе, а она - на первом. Они были знакомы достаточно давно, друзья часто шутили, что скоро придут к ним на свадьбу погулять. Он бы не прочь жениться, но хотел еще немного подождать, чтобы найти перспективную работу, которая бы позволяла содержать семью. Наталья любила ночные клубы, вечеринки, дискотеки. Ее не тянуло семейную жизнь, заботы, дети, муж. Она хотела свободы и говорила, что выйдет замуж, когда нагуляется, или уже не будет другого выхода, как поставить штамп в паспорте. Каждый со своей позицией они жить до того дня, когда перед ними встал выбор. Наталья узнала, что беременна. Ее не радовала перспектива стать матерью, детей она не очень любила, но он искренне обрадовался этому известию. Дети были для него самым большим сокровищем, и пусть у него будет первенец в столь раннем возрасте, он найдет способ содержать семью. Через месяц они поженились. Натали не нравилось ее жизни. Ей не хватало вечеринок, встреч с друзьями, прогулок по ночному городу. Теперь она жена и будущая мать. Ей нужно сидеть дома и заниматься семейным очагом. Она бросила учебу, а он нашел работу и редко появлялся дома. Между ними часто возникали ссоры, но он всегда шел на компромисс беременной жене, обещая ей после рождения ребенка дать возможность отдохнуть в кругу друзей. Весной у них родился сын. Сначала Наталья была заботливой матерью, но скоро подгузники, детский плач, бессонные ночи стали ее дразнить. Он списывал это на то, что жена дома постоянно сама и позволял ей иногда прогуляться со знакомыми, а он тем временем сидел с сыном. Наталья никогда не гуляла с ребенком, боялась, что кто-то увидит и засмеет, что она уже мать и больше не появится на дискотеке, поэтому в период беременности жила с его родителями за городом. Но прогулки женщину постоянно затягивались. Она приходила позже и позже домой. Ее уже не интересовал ни сын, ни муж. До него доходили слухи, что ее часто видеть в ночных клубах. Наталья начала вновь вести привычный ему образ жизни. Однажды он попробовал с ней поговорить, но жена устроила скандал, обвинила его в том, что он сломал ее жизнь. Он понимал, что это было и его ошибкой тоже, поэтому не требовал от жены семейных обязательств, а через полгода подал на развод. Ребенка ему так и не удалось отсудить, а малыш остался с матерью. Он видел сына редко, Наталья не позволяла им встречаться, аргументируя отказ тем, что «не хочет, чтобы ее сын знал отца-тирана, который ограничивал свободу своей жене». Однако, в последнее время с ребенком оставались Наташины родители, которые уважали и любили бывшего зятя, и не раз оставляли с ним сынишку. Через три месяца заболела Наташина мама и за малышом некому было ухаживать. Он сам пришел к бывшей жене и предложил, чтобы малый пожил с ним некоторое время. Наталья сразу отдали сына его отец, даже обрадовался, что теперь у нее на шее никто не висит, даже не вспомнив тех аргументов, которыми запрещала их посещение. Женщина стеснялась того факта, имеющего ребенка и старалась скрывать этот факт. Она никогда никого не звала домой гостей, а своим кавалерам не рассказывала о своем прошлом. Малому исполнился год. Ее мать находилась на стационарном лечении, отец внезапно умер два месяца назад, поэтому Наташа получила свободу действий и ребенок ей был ни к чему. Он предложил, чтобы мальчик остался у него. Но она, делая вид заботливую мать, ответила, что если улучшит свое финансовое положение и рассчитается с долгами, займет малого. Ему было трудно учиться и работать. Но это был его сын, его родная кровь и он не мог его оставить. С мальчиком днем оставалась бабушка, а вечером все свободное время он уделял ребенку. Кроме этой любви он стремился найти для сына мать, которая подарит ему материнское тепло. Вскоре он познакомился с симпатичной студенткой его же вуза. Она была моложе его на два года, как й его бывшая жена, но являлась полной противоположность Наташе. Она тоже любила детей, не посещала ночных клубов, забегаловок, а в свободное время подрабатывала няней. Теперь ему было еще тяжелее, ведь любимой нужно было выделять внимание. Он боялся, что когда она узнает о его прошлом, то осудит и оставит. Ведь мало кто захочет принять чужого ребенка. Наталья редко вспоминала сына, иногда навещала и всегда говорила, что только что маме станет лучше, она его заберет. Но этот момент так и не наступало. Однажды он запланировал встретиться любимой, но через час позвонила мама и сказала, что не может сегодня посидеть с малым. Ему нужно было бы отменить свидание, но он использовал эту ситуацию как шанс наконец познакомить двух самых дорогих его сердцу людей. Он позвонил ей: - Мы сегодня не сможем встретиться в кафе. Приходи ко мне домой и я тебя кое с кем познакомлю. Она обещала прийти вечером, но сердцем чувствовала, что это эта встреча изменит ее жизнь. В 7 вечера она переступила порог его квартиры и к ней подбежал полуторагодовалый мальчик, протягивал к ней ручки и кричал «мама». Внешне она действительно напоминала Наташу: такие же светлые локоны и карие глаза, чуть вздернутый носик и пухлые губы. Она не испугалась такого сюрприза, внимательно выслушала любимого, все поняла, не осудила. Она держала малого на руках и прижимала его к сердцу. А когда возвращалась домой, то сказала, что в ее жизни появился еще один человек, которого будет любить и о котором заботится. Через год они сыграли свадьбу. Наталья так и не забрала сына, написала отказ от ребенка и у малого появилась новая мама - любящая, которая заботилась о нем как о родной кровиночку. Чужих детей не бывает. И просто так они на свет не появляются. Если же все таки у тебя появляется малыш, нужно понять, что твоя жизнь меняется и прими этот дар. ps У этого рассказа есть определенная особенность. Кто ее заметил? Если возникли проблемы с переводом, обращайтесь.
Прошу прощения, не удержалась и перевела. А мне здесь нравится )))
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:53 | Сообщение # 21
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
Lilitochka, Ну вот.. Теперь все смогут прочесть, а раньше - только граждане Украины.. Так не интересно ))))))) Der Mensch dem Hund der Freund Es wissen alle rundherum
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 16:58 | Сообщение # 23
Опытный магистр
Группа: Проверенные
Сообщений: 1723
Статус: Не в сети
Quote (mangenoya)
просто магия! Я только что скопировал еще раз текст на иврите и вставил в окно сообщения... - верхняя строка не реагирует на пробелы и энтер...
агааааааааа... на иврите вроде пишут справа на лево, поэтому движение текста пробелом в обратную сторону для этого языка как бы является парадоксом!..
я чуть не вызвал пространственно-континиумный парадокс и буквально был на пороге создания чорной дыры без вмешательства адронного коллайдера... жееесть! ------------- кстати.. данный пост стал 777 на момент написания мною сообщений. Это означает, что само проведение спасло наш Мир от гиблой воронки!
Der Mensch dem Hund der Freund Es wissen alle rundherum
Сообщение отредактировал mangenoya - Понедельник, 31.10.2011, 17:02
Дата: Понедельник, 31.10.2011, 20:54 | Сообщение # 25
Неизвестный персонаж
Группа: Пользователи
Сообщений: 62
Статус: Не в сети
Quote (Messenger)
Тасміт, а мені подобається)
і мені подобається. от люблю це слово, хоча воно і русизм
Quote (vlad)
Вроде и на русский язык похоже, и в то же время ничего не понимаю!
как для меня польский или белорусский. тоже их не понимаю, хотя много слов похожи
Quote (Ботан-Шимпо)
Е деякі неточності у закінченнях слів, але загалом дуже добре!
можливо банальні помилки. я його не добре відредагувала
Quote (mangenoya)
а почему до сих пор на белорусском никто не написал?
у вас в профиле сказано, что вы со Львова. зачем вам белорусский? любите его?
Quote (Ботан-Шимпо)
Тасміт, Молодець!
дякую
Quote (Lilitochka)
Прошу прощения, не удержалась и перевела.
спасибо. вы сами перевелы?
Quote (mangenoya)
Так не интересно
ну не говорите. вот сколько коментариев собрал Я свяжу тебе жизнь из теплых махеровых ниток. Я свяжу тебе жизнь. И потом от души подарю. Где я нитки беру? Никому никогда не признаюсь! Чтоб связать тебе жизнь, я тайком распускаю свою...
на днях сделаю перевод. мне разрешили писать на украинском, вот я и написала)) 
)))
